Міністерство освіти і науки України
Управління освіти Чернівецької міської ради
Чернівецький військово-спортивний ліцей-інтернат
58004, м.Чернівці, вул.Луковецька, 29, тел.(0372) 52-24-71
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

Освітня програма титулка

Пояснювальна записка

     Чернівецький військово-спортивний ліцей-інтернат Чернівецької міської ради (далі - Ліцей), відповідно до законодавства України є комунальною, бюджетною установою, заснованою на власності територіальної громади м. Чернівців, яка повністю утримується за рахунок коштів міського бюджету та є неприбутковою.

     Засновником Ліцею є Чернівецька міська рада.

     Правовий статус Ліцею – комунальна, бюджетна, неприбуткова.

     Ліцей здійснює свою діяльність відповідно до Конституції України, Законів України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», «Положення про загальноосвітній навчальний заклад», «Положення про ліцей з посиленою військово-фізичною підготовкою», «Положенням про загальноосвітню школу-інтернат та загальноосвітню санаторну школу-інтернат» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України, Інструкції про організацію та діяльність ліцею, рішень Чернівецької міської ради та її виконавчого комітету, розпоряджень Чернівецького міського голови, наказів начальника управління освіти міської ради, інших нормативно-правових актів та цього Статуту.

     Ліцей – загальноосвітній навчальний заклад з посиленою військово-фізичною та спортивною підготовкою, що забезпечує профільну середню освіту академічного спрямування та складається з двох підрозділів: допрофільного та профільного.

     Головною метою Ліцею є забезпечення реалізації права громадян на здобуття загальної середньої освіти в обсязі державних стандартів.

     Головними завданнями Ліцею є:

    - надання вихованцям освіти понад обсяг, визначений державним стандартом для повної загальної середньої освіти;

   - виховання шанобливого ставлення до родини, державної та рідної мови, національних цінностей українського народу та інших народів і націй;

    - формування і розвиток соціально зрілої, творчої особистості з усвідомленою громадянською позицією, почуттям національної самосвідомості, особистості, підготовленої до професійного самовизначення;

     - виховання в учнів (вихованців) поваги до Конституції України, державних символів України, прав і свобод людини і громадянина, почуття власної гідності, відповідальності перед законом за свої дії, свідомого ставлення до обов’язків людини і громадянина;

    - забезпеченнянабуттявихованцяминеобхіднихзнань і навичок з військово-фізичної та спортивноїпідготовки;

  - вихованнявсебічно-розвиненої, соціально-активноїособистості з почуттямвідповідальності, високоїдуховності, дисциплінованості, любові до військовоїслужби на основівійськово-професійноїорієнтації;

    - виховання свідомого ставлення до свого здоров’я та здоров’я інших громадян як найвищої соціальної цінності, формування засад здорового способу життя, збереження і зміцнення фізичного та психічного здоров’я учнів (вихованців);

    - створеннясприятливих умов для поєднанняінтенсивнихтренувань з навчанням, відпочинком, відновленням сил і енергії;

         -  проведенняпрофорієнтаційноїроботи з молоддю;

     -  утримання, виховання та навчаннядітей, якіпотребуютьсоціальноїдопомоги.

     Зміст навчання в Ліцеї визначається навчальним планом та навчальними програмами.

     Основую для розроблення освітньої програми Ліцею є Державний стандарт освіти ІІ-ІІІ рівнів.

     Освітній процес у ліцеї протягом 2020/2021 навчального року буде організовано в залежності від рівня епідеміологічної ситуації. Розроблена модель організації освітнього процесу, яка передбачає два варіанти організації навчання:

n  “червона зона” – навчання здійснюється дистанційно;

n  “зелена”, “помаранчева”, “жовта” – навчання здійснюється очно (стаціонарно) із забезпеченням всіх протиепідемічних заходів.

     Освітня програма для учнів 9 класу у 2020/2021 навчальному році складена відповідно до Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня та навчального плану для 9-го класу ліцею-інтернату відповідно до наказу МОН України від 20.04.2018 № 405 « Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня» (таблиця 1).

     Освітня програма для учнів 10-11 класів у 2020/2021 навчальному році складена відповідно до Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня відповідно наказу МОН України від 20.04.2018 № 408 « Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня” (зі змінами, наказ МОН від 28.11.2019р. №1493 “Про внесення змін до типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти IIIступеня”, наказ МОН України від 31.03.2020р. №464 “ Про внесення змін до типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти IIIступеня” - про заміну назви предмета “Захист Вітчизни” на “Захист України”) та навчального плану для 10-11-х класів ліцею-інтернату ( таблиця 2).

     Очікувані результати навчання учнів містяться в навчальних програмах, які мають гриф «Затверджено Міністерством освіти і науки України» і розміщені на офіційному веб-сайті МОН.

     Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 9-го класу закладів загальної середньої освіти складає 1260 годин/навчальний рік.

     Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень учнів 9 класу окреслено у навчальному плані Ліцею (додаток 1).

     Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 10-11-х класів закладів загальної середньої освіти складає 2660 годин/навчальний рік:

     для 10-х класів – 1330 годин/навчальний рік,

     для 11-х класів – 1330 годин/навчальний рік.

     Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень учнів 10-11 класів окреслено у навчальному плані Ліцею (додаток 2).

     Навчальні плани дають цілісне уявлення про зміст і структуру другого рівня освіти, встановлює погодинне співвідношення між окремими предметами за роками навчання, визначає гранично допустиме тижневе навантаження учнів. Навчальні плани основної школи передбачають реалізацію освітніх галузей Базового навчального плану Державного стандарту через окремі предмети. Вони охоплюють інваріантну складову, сформовану на державному рівні, яка є спільною для всіх закладів загальної середньої освіти незалежно від підпорядкування і форм власності, та варіативну складову.

     Варіативна складова навчального плану Ліцею визначається самостійно, враховуючи особливості організації освітнього процесу та індивідуальних освітніх потреб учнів, особливості регіону, рівень навчально-методичного та кадрового забезпечення закладу і відображається в навчальних планах.

     Варіативна складова навчальних планів використовується на:

     підсилення предметів інваріантної складової. У такому разі розподіл годин на вивчення тієї чи іншої теми навчальної програми здійснюється вчителем самостійно. Розподіл годин фіксується у календарному плані, який погоджується директором Ліцею чи його заступником. Вчитель зазначає проведені уроки у частині класного журналу, відведеного для предмета, на підсилення якого використано зазначені години;

     запровадження факультативів, курсів за вибором, що розширюють обрану закладом спеціалізацію, індивідуальні заняття та консультації.

     Варіативність змісту базової середньої освіти реалізується також через запровадження в навчальних програмах резервного часу, що створює простір для задоволення освітніх потреб учнів, вирівнювання їх досягнень, розвитку наскрізних умінь тощо.

     Повноцінність базової середньої освіти забезпечується реалізацією як інваріантної, так і варіативної складових, які в обов’язковому порядку фінансуються з бюджету.

     З метою виконання вимог Державного стандарту навчальні плани Ліцею містять усі предмети інваріантної складової, передбачені обраним варіантом навчальних планів Типової освітньої програми.

     Збереження здоров’я дітей належить до головних завдань ліцею. Тому формування навичок здорового способу життя та безпечної поведінки здійснюється не лише в рамках предметів "Фізична культура" та "Основи здоров'я", а інтегрується у змісті всіх предметів інваріантної та варіативної складових навчальних планів.

     Змістове наповнення предмета «Фізична культура» ліцей формує самостійно з варіативних модулів відповідно до статево-вікових особливостей учнів, їх інтересів, матеріально-технічної бази навчального закладу, кадрового забезпечення, регіональних та народних традицій.

     Гранична наповнюваність класів та тривалість уроків встановлюються відповідно до Закону України "Про повну загальну середню освіту".

     Поділ класів на групи при вивченні окремих предметів здійснюється відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 № 128 «Про затвердження Нормативів наповнюваності груп дошкільних навчальних закладів (ясел-садків) компенсуючого типу, класів спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів), груп подовженого дня і виховних груп загальноосвітніх навчальних закладів усіх типів та Порядку поділу класів на групи при вивченні окремих предметів у загальноосвітніх навчальних закладах», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 6 березня 2002 року за № 229/6517 (зі змінами). Згідно з рішеннями місцевих органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування класи можуть ділитися на групи і при меншій наповнюваності від нормативної, а також при вивченні інших предметів за рахунок зекономлених бюджетних асигнувань та залучення додаткових коштів.

     Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392 "Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти" години фізичної культури не враховуються при визначенні гранично допустимого навантаження учнів.

     Навчальні плани зорієнтовані на роботу Ліцею за 5-денним навчальним тижнем.

     Очікувані результати навчання здобувачів освіти. Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель/вчителька у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів.

№ з/п

Ключові компетентності

Компоненти

1

Спілкування державною (і рідною — у разі відмінності) мовами

Уміння: ставити запитання і розпізнавати проблему; міркувати, робити висновки на основі інформації, поданої в різних формах (у текстовій формі, таблицях, діаграмах, на графіках); розуміти, пояснювати і перетворювати тексти задач (усно і письмово), грамотно висловлюватися рідною мовою; доречно та коректно вживати в мовленні термінологію з окремих предметів, чітко, лаконічно та зрозуміло формулювати думку, аргументувати, доводити правильність тверджень; уникнення невнормованих іншомовних запозичень у спілкуванні на тематику окремого предмета; поповнювати свій словниковий запас.

Ставлення: розуміння важливості чітких та лаконічних формулювань.

Навчальні ресурси: означення понять, формулювання властивостей, доведення правил, теорем

2

Спілкування іноземними мовами

Уміння:здійснювати спілкування в межах сфер, тем і ситуацій, визначених чинною навчальною програмою; розуміти на слух зміст автентичних текстів; читати і розуміти автентичні тексти різних жанрів і видів із різним рівнем розуміння змісту; здійснювати спілкування у письмовій формі відповідно до поставлених завдань; використовувати у разі потреби невербальні засоби спілкування за умови дефіциту наявних мовних засобів; ефективно взаємодіяти з іншими усно, письмово та за допомогою засобів електронного спілкування.

Ставлення:критично оцінювати інформацію та використовувати її для різних потреб; висловлювати свої думки, почуття та ставлення; адекватно використовувати досвід, набутий у вивченні рідної мови та інших навчальних предметів, розглядаючи його як засіб усвідомленого оволодіння іноземною мовою; обирати й застосовувати доцільні комунікативні стратегії відповідно до різних потреб; ефективно користуватися навчальними стратегіями для самостійного вивчення іноземних мов.

Навчальні ресурси:підручники, словники, довідкова література, мультимедійні засоби, адаптовані іншомовні тексти.

3

Математична компетентність

Уміння: оперувати текстовою та числовою інформацією; встановлювати відношення між реальними об’єктами навколишньої дійсності (природними, культурними, технічними тощо); розв’язувати задачі, зокрема практичного змісту; будувати і досліджувати найпростіші математичні моделі реальних об'єктів, процесів і явищ, інтерпретувати та оцінювати результати; прогнозувати в контексті навчальних та практичних задач; використовувати математичні методи у життєвих ситуаціях.

Ставлення: усвідомлення значення математики для повноцінного життя в сучасному суспільстві, розвитку технологічного, економічного й оборонного потенціалу держави, успішного вивчення інших предметів.

Навчальні ресурси: розв'язування математичних задач, і обов’язково таких, що моделюють реальні життєві ситуації

4

Основні компетентності у природничих науках і технологіях

Уміння: розпізнавати проблеми, що виникають у довкіллі; будувати та досліджувати природні явища і процеси; послуговуватися технологічними пристроями.

Ставлення: усвідомлення важливості природничих наук як універсальної мови науки, техніки та технологій. усвідомлення ролі наукових ідей в сучасних інформаційних технологіях

Навчальні ресурси: складання графіків та діаграм, які ілюструють функціональні залежності результатів впливу людської діяльності на природу

5

Інформаційно-цифрова компетентність

Уміння: структурувати дані; діяти за алгоритмом та складати алгоритми; визначати достатність даних для розв’язання задачі; використовувати різні знакові системи; знаходити інформацію та оцінювати її достовірність; доводити істинність тверджень.

Ставлення: критичне осмислення інформації та джерел її отримання; усвідомлення важливості інформаційних технологій для ефективного розв’язування математичних задач.

Навчальні ресурси: візуалізація даних, побудова графіків та діаграм за допомогою програмних засобів

6

Уміння вчитися впродовж життя

Уміння: визначати мету навчальної діяльності, відбирати й застосовувати потрібні знання та способи діяльності для досягнення цієї мети; організовувати та планувати свою навчальну діяльність; моделювати власну освітню траєкторію, аналізувати, контролювати, коригувати та оцінювати результати своєї навчальної діяльності; доводити правильність власного судження або визнавати помилковість.

Ставлення: усвідомлення власних освітніх потреб та цінності нових знань і вмінь; зацікавленість у пізнанні світу; розуміння важливості вчитися впродовж життя; прагнення до вдосконалення результатів своєї діяльності.

Навчальні ресурси: моделювання власної освітньої траєкторії

7

Ініціативність і підприємливість

Уміння: генерувати нові ідеї, вирішувати життєві проблеми, аналізувати, прогнозувати, ухвалювати оптимальні рішення; використовувати критерії раціональності, практичності, ефективності та точності, з метою вибору найкращого рішення; аргументувати та захищати свою позицію, дискутувати; використовувати різні стратегії, шукаючи оптимальних способів розв’язання життєвого завдання.

Ставлення: ініціативність, відповідальність, упевненість у собі; переконаність, що успіх команди – це й особистий успіх; позитивне оцінювання та підтримка конструктивних ідей інших.

Навч ємницького змісту (оптимізаційні задачі)альні ресурси: завдання підпри

8

Соціальна і громадянська компетентності

Уміння: висловлювати власну думку, слухати і чути інших, оцінювати аргументи та змінювати думку на основі доказів; аргументувати та відстоювати свою позицію; ухвалювати аргументовані рішення в життєвих ситуаціях; співпрацювати в команді, виділяти та виконувати власну роль в командній роботі; аналізувати власну економічну ситуацію, родинний бюджет; орієнтуватися в широкому колі послуг і товарів на основі чітких критеріїв, робити споживчий вибір, спираючись на різні дані.

Ставлення: ощадливість і поміркованість; рівне ставлення до інших незалежно від статків, соціального походження; відповідальність за спільну справу; налаштованість на логічне обґрунтування позиції без передчасного переходу до висновків; повага до прав людини, активна позиція щодо боротьби із дискримінацією.

Навчальні ресурси: завдання соціального змісту

9

Обізнаність і самовираження у сфері культури

Уміння: грамотно і логічно висловлювати свою думку, аргументувати та вести діалог, враховуючи національні та культурні особливості співрозмовників та дотримуючись етики спілкування і взаємодії; враховувати художньо-естетичну складову при створенні продуктів своєї діяльності (малюнків, текстів, схем тощо).

Ставлення:культурна самоідентифікація, повага до культурного розмаїття у глобальному суспільстві; усвідомлення впливу окремого предмета на людську культуру та розвиток суспільства.

Навчальні ресурси:математичні моделі в різних видах мистецтва

10

Екологічна грамотність і здорове життя

Уміння: аналізувати і критично оцінювати соціально-економічні події в державі на основі різних даних; враховувати правові, етичні, екологічні і соціальні наслідки рішень; розпізнавати, як інтерпретації результатів вирішення проблем можуть бути використані для маніпулювання.

Ставлення:усвідомлення взаємозв’язку кожного окремого предмета та екології на основі різних даних; ощадне та бережливе відношення до природніх ресурсів, чистоти довкілля та дотримання санітарних норм побуту; розгляд порівняльної характеристики щодо вибору здорового способу життя; власна думка та позиція до зловживань алкоголю, нікотину тощо.

Навчальні ресурси: навчальні проекти, завдання соціально-економічного, екологічного змісту; задачі, які сприяють усвідомленню цінності здорового способу життя

     Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване на формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях. Наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових і загальнопредметних компетентностей, окремих предметів та предметних циклів; їх необхідно враховувати при формуванні шкільного середовища. Наскрізні лінії є соціально значимими надпредметними темами, які допомагають формуванню в учнів уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях.

     Навчання за наскрізними лініями реалізується насамперед через:

     організацію навчального середовища — зміст та цілі наскрізних тем враховуються при формуванні духовного, соціального і фізичного середовища навчання;

     окремі предмети — виходячи із наскрізних тем при вивченні предмета проводяться відповідні трактовки, приклади і методи навчання, реалізуються надпредметні, міжкласові та загальношкільні проекти. Роль окремих предметів при навчанні за наскрізними темами різна і залежить від цілей і змісту окремого предмета та від того, наскільки тісно той чи інший предметний цикл пов’язаний із конкретною наскрізною темою;

     предмети за вибором;

     роботу в проектах;

     позакласну навчальну роботу і роботу гуртків.

Наскрізна лінія

Коротка характеристика

Екологічна безпека й сталий розвиток

Формування в учнів соціальної активності, відповідальності та екологічної свідомості, готовності брати участь у вирішенні питань збереження довкілля і розвитку суспільства, усвідомлення важливості сталого розвитку для майбутніх поколінь.

Проблематика наскрізної лінії реалізується через завдання з реальними даними про використання природних ресурсів, їх збереження та примноження. Аналіз цих даних сприяє розвитку бережливого ставлення до навколишнього середовища, екології, формуванню критичного мислення, вміння вирішувати проблеми, критично оцінювати перспективи розвитку навколишнього середовища і людини. Можливі уроки на відкритому повітрі.

Громадянська відповідальність

Сприятиме формуванню відповідального члена громади і суспільства, що розуміє принципи і механізми функціонування суспільства. Ця наскрізна лінія освоюється в основному через колективну діяльність (дослідницькі роботи, роботи в групі, проекти тощо), яка поєднує окремі предмети між собою і розвиває в учнів готовність до співпраці, толерантність щодо різноманітних способів діяльності і думок.

Вивчення окремого предмета має викликати в учнів якомога більше позитивних емоцій, а її зміст — бути націленим на виховання порядності, старанності, систематичності, послідовності, посидючості і чесності. Приклад вчителя покликаний зіграти важливу роль у формуванні толерантного ставлення до товаришів, незалежно від рівня навчальних досягнень.

Здоров'я і безпека

Завданням наскрізної лінії є становлення учня як емоційно стійкого члена суспільства, здатного вести здоровий спосіб життя і формувати навколо себе безпечне життєве середовище.

Реалізується через завдання з реальними даними про безпеку і охорону здоров’я (текстові завдання, пов’язані з середовищем дорожнього руху, рухом пішоходів і транспортних засобів). Варто звернути увагу на проблеми, пов’язані із ризиками для життя і здоров’я. Вирішення проблем, знайдених з «ага-ефектом», пошук оптимальних методів вирішення і розв’язування задач тощо, здатні викликати в учнів чимало радісних емоцій.

Підприємливість і фінансова грамотність

Наскрізна лінія націлена на розвиток лідерських ініціатив, здатність успішно діяти в технологічному швидкозмінному середовищі, забезпечення кращого розуміння учнями практичних аспектів фінансових питань (здійснення заощаджень, інвестування, запозичення, страхування, кредитування тощо).

Ця наскрізна лінія пов'язана з розв'язуванням практичних завдань щодо планування господарської діяльності та реальної оцінки власних можливостей, складання сімейного бюджету, формування економного ставлення до природних ресурсів.

     Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості створювати умови для самостійного виведення нового знання, перевірці його на практиці і встановлення причинно-наслідкових зв’язків шляхом створення проблемних ситуацій, організації спостережень, дослідів та інших видів діяльності. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації.

     Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти.

     До ліцею-інтернату приймаються:

     - юнаки, які закінчили, 7, 8 клас та дівчата, які закінчили 8 клас (середній бал навчальних досягнень не нижче 8.0 та наявність спортивних досягнень) загальноосвітніх навчальних закладів м. Чернівці, Чернівецької області та за станом здоров’я здатні навчатися в ліцеї-інтернаті;

     - юнаки та дівчата, які закінчили 9 клас загальноосвітніх навчальних закладів м. Чернівці, Чернівецької області та за станом здоров’я здатні навчатися в ліцеї-інтернаті та виявили бажання продовжити навчання у вищих навчальних закладах військово-спортивного спрямування Міністерства внутрішніх справ, Державної Служби з надзвичайних ситуацій, Збройних Сил України, Служби безпеки України та Державної Прикордонної служби України або проходити службу за контрактом.

     Відбір вступників проводиться на підставі вивчення особової справи учня, зарахування до ліцею-інтернату – за результатами вступних випробувань.

     Поза конкурсом, за умови середнього балу навчальних досягнень не нижче 6.0 б право на зарахування до ліцею-інтернату мають діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, діти учасників АТО, діти працівників Міністерства внутрішніх справ, Збройних сил України, Служби безпеки України, Державної Служби з надзвичайних ситуацій, Державної Прикордонної служби України, що загинули при виконанні службових обов’язків, які здатні за станом здоров’я навчатися в ліцеї-інтернаті.

     Першочергове право на зарахування до ліцею-інтернату при рівності набраних балів мають переможці ІІІ-IV етапів Всеукраїнських шкільних олімпіад, діти з багатодітних сімей, малозабезпечені, діти учасників ліквідації аварії на ЧАЕС, діти, які визнані Законом, як постраждалі в наслідок Чорнобильської катастрофи, обдаровані і талановиті діти, які є учасниками або переможцями спортивних змагань різних рівнів, вступники, які закінчили 7, 8 класи на відмінно і нагороджені «Похвальним листом», 9 клас – свідоцтвом із відзнакою.

     Конкурсні випробування здійснюються на безоплатній основі.

     Випускники 9-х класів ліцею-інтернату вступають до 10 (профільного) класу на конкурсній основі (на загальних підставах).

     Ліцей-інтернат забезпечує здобуття учнями повної загальної середньої освіти і здійснює їх допрофесійну військову підготовку. Випускники ліцею-інтернату отримують свідоцтво про повну загальну середню освіту державного зразка.

    Перелік освітніх галузей. Типову освітню програму укладено за такими освітніми галузями:

     Мови і літератури (українська мова, українська література, англійська мова, німецька мова, зарубіжна література).

     Суспільствознавство (історія України, всесвітня історія, основи правознавства, громадянська освіта).

    - Мистецтво.

    - Математика (алгебра, алгебра і початки аналізу, геометрія).

    - Природознавство (біологія, географія, фізика, хімія).

    - Технології (трудове навчання, інформатика).

    - Здоров’я і фізична культура (основи здоров’я, фізична культура).

     Логічна послідовність вивчення предметів розкривається у відповідних навчальнихпрограмах.

     Рекомендовані форми організації освітнього процесу. Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку:

    - формування компетентностей;

    - розвитку компетентностей;

    - перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей;

    - корекції основних компетентностей;

    - комбінований урок.

     Також формами організації освітнього процесу можуть бути екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, конференції, форуми, спектаклі, брифінги, квести, інтерактивні уроки (уроки-«суди», урок-дискусійна група, уроки з навчанням одних учнів іншими), інтегровані уроки, проблемний урок, відео-уроки, перераховані форми не є вичерпними і можуть доповнюватись.

     Виходячи із теперішньої ситуації із поширенням коронавірусної інфекції однією із основних форм організації освітнього процесу є дистанційне навчання.

     З метою засвоєння нового матеріалу та розвитку компетентностей крім уроку проводяться навчально-практичні заняття. Ця форма організації поєднує виконання різних практичних вправ, експериментальних робіт відповідно до змісту окремих предметів, менш регламентована й має акцент на більшій самостійності учнів в експериментальній та практичній діяльності. Досягнуті компетентності учні можуть застосувати на практичних заняттях і заняттях практикумах. Практичне заняття - це така форма організації, в якій учням надається можливість застосовувати отримані ними знання у практичній діяльності. Експериментальні завдання, передбачені змістом окремих предметів, виконуються на заняттях із практикуму (виконання експериментально-практичних робіт). Оглядова конференція (для 9-11 класів) повинна передбачати обговорення ключових положень вивченого матеріалу, учнем розкриваються нові узагальнюючі підходи до його аналізу. Оглядова конференція може бути комплексною, тобто реалізувати міжпредметні зв'язки в узагальненні й систематизації навчального матеріалу. Оглядова екскурсія припускає цілеспрямоване ознайомлення учнів з об'єктами та спостереження процесів з метою відновити та систематизувати раніше отримані знання.

     Функцію перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей виконує навчально-практичне заняття. Учні одержують конкретні завдання, з виконання яких звітують перед вчителем. Практичні заняття та заняття практикуму також можуть будуватися з метою реалізації контрольних функцій освітнього процесу. На цих заняттях учні самостійно виготовляють вироби, проводять виміри та звітують за виконану роботу.

     Можливо проводити заняття в малих групах, бригадах і ланках (у тому числі робота учнів у парах змінного складу) за умови, що окремі учні виконують роботу бригадирів, консультантів, тобто тих, хто навчає малу групу.

     Екскурсії в першу чергу покликані показати учням практичне застосування знань, отриманих при вивченні змісту окремих предметів (можливо поєднувати зі збором учнями по ходу екскурсії матеріалу для виконання визначених завдань).

     Учні можуть самостійно знімати та монтувати відеофільми (під час відео-уроку) за умови самостійного розроблення сюжету фільму, підбору матеріалу, виконують самостійно розподілені ролі та аналізують виконану роботу.

     Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року.

     Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.

     Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти. Система внутрішнього забезпечення якості складається з наступних компонентів:

     кадрове забезпечення освітньої діяльності:

n       учителі-методисти – 2

n      доцент – 1

n     старші вчителі – 3

n     учителі вищої категорії – 14

n     учителі другої категорії – 3

n     учителі першої категорії – 5

n     учителі категорії спеціаліст – 4

n     практичний психолог – 1

n     соціальний педагог – 1

n     бібліотекар – 1

     навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності: здійснюється відповідно до навчальних програм, підручників, посібників рекомендованих МОН України. Перелік програм наведено у додатку відповідно до Типової освітньої програми наказу МОН України від 20.04.2018 № 405 « Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня», до Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня відповідно наказу МОН України від 20.04.2018 № 408 « Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня” (зі змінами, наказ МОН від 28.11.2019р. №1493 “Про внесення змін до типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти IIIступеня”, наказ МОН України від 31.03.2020р. №464 “ Про внесення змін до типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти IIIступеня” – про заміну назви предмета “Захист Вітчизни” на “Захист України”) .

     матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності:

  • компютери - 15;
  • інтерактивна дошка – 1;
  • проектори – 3;
  • прєкційні екрани – 3;
  • телевізори – 5;
  • ноутбуки – 2;
  • навчальні кабінети ( математики -1, фізики -1, інформатики -1, біології – 1, іноземних мов – 1, української мови -1, захисту України – 1, географії – 1, трудового навчання – 2, автосправи – 1, мультимедійний – 1, історії – 1, спортивні зали – 2);
  • актова зала;
  • бібліотека з читальною залою та книгосховищем;
  • їдальня на 210 посадкових місць;
  • кабінет психологічного розвантаження;
  • медичний та процедурний кабінети.
  • використання новітніх досягнень науки, інновації педагогічної практики, побудова уроків на основі закономірностей освітнього процесу;
  • реалізація на уроці в оптимальному співвідношенні всіх дидактичних принципів і правил;
  • забезпечення належних умов для продуктивної пізнавальної діяльності учнів з урахуванням їхніх інтересів, нахилів, потреб;
  • мотивація й активізація розвитку всіх сфер особистості;
  • ефективне використання педагогічних засобів;
  • зв’язок із життям, педагогічною діяльністю, особистим досвідом учнів;
  • формування вміння вчитися, потреби постійно поповнювати обсяг знань;
  • діагностика, прогнозування, проектування і планування кожного уроку.
  • моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей).

якість проведення навчальних занять:

     Якість освітнього середовища ліцею аналізується за такими критеріями:

1. Забезпечення комфортних і безпечних умов навчання та праці (організація приміщень та території закладу).

2. забезпечення навчальними та іншими приміщеннями з відповідним обладнанням, що необхідні для реалізації освітньої програми.

3. Обізнаність здобувачів освіти та працівників закладу освіти з вимогами охорони праці, безпеки життєдіяльності, пожежної безпеки, правилами поведінки в умовах надзвичайних ситуацій.

4. Обізнаність працівників з правилами поведінки в разі нещасного випадку зі здобувачами освіти та працівниками закладу освіти чи раптового погіршення їх стану здоров’я.

5. Створення умов для харчування здобувачів освіти і працівників ліцею.

6. Створення умов для безпечного використання мережі Інтернет, формуються в учасників освітнього процесу навичок безпечної поведінки в Інтернеті.

7. Адаптація та інтеграція здобувачів освіти до освітнього процесу, професійна адаптація працівників.

8. Запобігання будь-яким проявам дискримінації, булінгу в закладі.

9. Забезпечення етичних норм, повагу до гідності, прав і свобод людини через дотримання правил поведінки учасників освітнього процесу в закладі освіти.

10. Здатність освітнього середовища мотивувати здобувачів освіти до оволодіння ключовими компетентностями та наскрізними уміннями, ведення здорового способу життя.

     Система оцінювання здобувачів освіти ліцею аналізується за такими критеріями:

1. Надання педагогічними працівниками інформації про критерії, правила та процедури оцінювання навчальних досягнень учнів.

2. Сприяння системи оцінювання в закладі освіти реалізації компетентнісного підходу до навчання.

3. Сприйняття здобувачами освіти оцінювання результатів навчання як справедливого і об’єктивного.

4. Застосування внутрішнього моніторингу, що передбачає систематичне відстеження та коригування результатів навчання кожного здобувача освіти.

5. Упровадження системи формувального оцінювання.

6. Формування у здобувачів освіти відповідального ставлення до результатів навчання.

7. Забезпечення самооцінювання та взаємооцінювання здобувачів освіти.

     Якість педагогічної діяльності працівників ліцею аналізується за такими критеріями:

1. Планування власної діяльність, аналіз її результативність.

2. Застосування освітніх технологій, які спрямовані на формування ключових компетентностей і наскрізних умінь здобувачів освіти.

3. Формування та реалізація індивідуальних освітніх траєкторій для здобувачів освіти (за потреби).

4. Створення та/або використання освітніх ресурсів (електронних презентацій,відеоматеріалів, методичних розробок, веб-сайтів, блогів тощо).

5. Формування суспільних цінностей у здобувачів освіти у процесі їх навчання, виховання та розвитку.

6. Використання інформаційно-комунікаційних технологій в освітньому процесі.

7. Формування та забезпечення власного професійного розвитку і підвищення кваліфікації, у тому числі щодо методик роботи з дітьми з особливими освітніми потребами.

8. Здійснення інноваційної освітньої діяльності, участь в освітніх проектах, залучення до роботи у ролі освітніх експертів.

9. Співпраця з батьками здобувачів освіти з питань організації освітнього процесу, забезпечення постійного зворотного зв’язку.

10. Застосування практики педагогічного наставництва, взаємонавчання та інших форм професійної співпраці.

11. Дотримання педагогічними працівниками академічної доброчесності під час провадження педагогічної та наукової (творчої) діяльності та сприяння дотриманню академічної доброчесності здобувачами освіти.

    

Якість управлінських процесів ліцею аналізується за такими критеріями:

1. Затверджена стратегію розвитку, спрямована на підвищення якості освітньої діяльності.

2. Здійснення річного планування та відстеження його результативності відповідно до стратегії розвитку та з урахуванням освітньої програми.

3. Здійснення самооцінювання якості освітньої діяльності на основі стратегії (політики) і процедур забезпечення якості освіти.

4. Реалізація заходів щодо утримання у належному стані будівель, приміщень, обладнання.

5. Створення психологічно комфортного середовища, яке забезпечує конструктивну взаємодію здобувачів освіти, їх батьків, педагогічних та інших працівників закладу освіти та взаємну довіру.

6. Оприлюднення інформації про свою діяльність на сайті ліцею.

7. Формування штату закладу шляхом залучення кваліфікованих педагогічних та інших працівників відповідно до штатного розпису та освітньої програми.

8. Мотивування педагогічних працівників за допомогою системи матеріального та морального заохочення до підвищення якості освітньої діяльності, саморозвитку, здійснення інноваційної освітньої діяльності.

9. Сприяння підвищенню кваліфікації педагогічних працівників.

10. Створення умов для реалізації прав і обов’язків учасників освітнього процесу.

11. Урахування пропозицій учасників освітнього процесу при прийнятті управлінських рішень.

12. Створення умов для розвитку громадського самоврядування.

13. Сприяння виявленню громадської активності та ініціативи учасників освітнього процесу, їх участі в житті місцевої громади.

14. Врахування вікових особливостей здобувачів освіти при розробці режиму роботи закладу освіти та розкладу занять.

15. Створення умов для реалізації індивідуальних освітніх траєкторій здобувачів освіти.

16. Упровадження політики академічної доброчесності у педагогічному та учнівському колективах.

     Інструментами оцінювання внутрішньої системи забезпечення якості освіти є наступні процедури.

Опитування:

• анкетування учасників освітнього процесу (педагогів, учнів, батьків);

• інтерв’ю (з педагогічними працівниками, представниками учнівського самоврядування);

Вивчення документації:

• річний план роботи, протоколи засідань педагогічної ради, класні журнали тощо.

Моніторинг:

• навчальних досягнень здобувачів освіти;

• педагогічної діяльності (спостереження за проведенням навчальних занять);

• освітнього середовища (санітарно-гігієнічні умови, стан забезпечення навчальних приміщень, безпека спортивних майданчиків, робота їдальні.

Аналіз даних та показників, які впливають на освітню діяльність:

• система оцінювання навчальних досягнень учнів;

• підсумкове оцінювання учнів;

• фінансування закладу освіти;

• кількісно-якісний кваліфікаційний склад педагогічних працівників тощо

     Внутрішня система забезпечення якості освіти ліцею спрямована на реалізацію пріоритетного напряму розвитку – реалізацію комплексного підходу в умовах профільного закладу загальної середньої освіти ІІІ ступеня військово-спортивного профілів в контексті переходу до нової української школи.

     Завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти:

     оновлення методичної бази освітньої діяльності;

     контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення;

     моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу освіти;

     створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників.

     Освітня програма Ліцею передбачає досягнення учнями результатів навчання (компетентностей), визначених Державним стандартом.

     Освітня програма ліцею, сформована на основі Типової освітньої програми. Її схвалює педагогічна рада закладу освіти та затверджує директор.

     На основі освітньої програми ліцею складено та затверджено навчальний план, що конкретизує організацію освітнього процесу.

   Навчальний план на 2020/2021н.р. передбачає, що повноцінність загальної середньої освіти забезпечується реалізацією як інваріантної, так і варіативної частин навчального плану. Кількість тижневих годин виділених на вивчення базових предметів забезпечує досягнення рівня очікуваних результатів навчання учнів згідно з вимогами Державного стандарту.

     У 9 класі варіативна частина включає в себе вивчення предмету допрофільної підготовки «Захист України». Інші години розподілені для підсилення інваріантної складової: математика, українська мова.

     Для забезпечення профільного спрямування у старшій школі збільшено кількість годин для профільних предметів: фізична культура та Захист України.

     Беручи до уваги специфіку закладу та з метою проведення профорієнтаційної роботи, у 10-11-х класах викладатимуться такі спецкурси:

     -   Вогнева підготовка;

     -   Судові та правоохоронні органи України;

     -   Основи медичних знань.

     Враховуючи побажання учнів та батьків, в 11-му класі в освітній галузі «Технології» буде вивчатись курс «Автосправа».

     З метою покращення підготовки учнів до ЗНО у 10-11 класах передбачено проведення факультативів «Орфографічний практикум», «Практикум з синтаксису української мови» та індивідуальні заняття з математики, іноземної мови.

     Інші години варіативної складової розподілені для посилення предметів інваріантної частини, а саме української мови, математики, історії України та всесвітньої історії.

     Освітня програма забезпечує виконання основного завдання ліцею-інтернату: виховання всебічно-розвиненої, соціально-активної особистості з почуттям відповідальності, високої духовності, дисциплінованості, любові до військової служби на основі військово-професійної орієнтації.

     Гранично допустиме навчальне навантаження учнів і загальна покласна кількість годин (без урахування поділу класу на групи) не перевищують меж, встановлених навчальними планами.

Структура організації навчального процесу.

     У 2020/2021 навчальному році встановлюються наступні терміни освітнього процесу:

     І семестр – з 01.09.2020р. по 31.12.2020 р. (17 робочих тижнів).

     ІІ семестр – з 18.01.2021 р. по 28.05.2021 р. (18 робочих тижнів).

     Канікули :

Осінні – з 24.10.2020 р. по 01.11.2020 р.,

Зимові – з 01.01.2021 р. по 17.01.2021 р.,

Весняні – з 20.03.2021р. по 28.03.2021 р.

Додаток 1

Таблиця розподілу навчального часу

9 класі

Освітні галузі

Навчальні предмети

Кількість годин на тиждень

Всього

9

 

Мови і літератури

Українська мова

2+0.5

2+0.5

Українська література

2

2

Іноземна мова

3

3

Зарубіжна література

2

2

Суспільствознавство

Історія України

1.5

1.5

Всесвітня історія

1

1

Основи правознавства

1

1

Естетична культура

Мистецтво

1

1

Математика

Алгебра

2+0,5

2+0.5

Геометрія

2

2

Природознавство

Географія

1.5

1.5

Фізика

3

3

Біологія

2

2

Хімія

2

2

Технології

Інформатика

2

2

Труд. навчання

1

1

Здоров’я і фізична культура

Основи здоров’я

1

1

Фізична культура

3

3

Разом (без фіз. культури)

30+1

30+1

Варіативна складова

3

3

Курси за вибором

-

-

Факультативи, індивідуальні заняття:

2

2

1. Захист України

2

2

2. Чернівці та чернівчани

-

-

Граничне допустиме навантаження на учня

33

 

Всього (без урахування поділу на групи)

36

36

 

Додаток 2

Таблиця розподілу навчального часу

10 клас

Військово-спортивний профіль

 

Навчальні предмети

К-ть год.

К-ть год.

Всього

10-А

10-Б

 

Базові предмети

27+4

27+4

54+8

Українська мова

2

2

4

Українська література

2

2

4

Іноземна мова

2

2

4

Зарубіжна література

1

1

2

Історія України

1,5+0,5

1,5+0,5

3+1

Всесвітня історія

1

1

2

Громадянська освіта

2

2

4

Математика

3+1

3+1

6+1

Географія

1,5

1,5

3

Фізика і астрономія

3

3

6

Біологія і екологія

2

2

4

Хімія

1,5

1,5

3

Фізична культура

3+2

3+2

6+4

Захист України

1,5+0,5

1,5+0,5

3+1

Вибірково-обов’язкові предмети

3

3

6

Інформатика

2

2

4

Технології

1

1

2

Додаткові години  

8

8

16

Спеціальні курси

2

2

4

Вогнева підготовка

0,5

0,5

1

Судові та правоохоронні органи

1

1

2

Основи медичних знань

0,5

0,5

1

Факультативи, інд. заняття:

2

2

4

Орфографічний практикум

0,5

0,5

1

Практикум з синтаксису укр. мови

0,5

0,5

1

Математика (індивід. заняття)

1

1

2

Граничне допустиме навантаження

33

33

 
       

Всього (без урахування поділу класів на групи)

38

38

76

 

Таблиця розподілу навчального часу

11 клас

Військово-спортивний профіль

 
 

Навчальні предмети

К-ть год.

К-ть год.

Всього

11-А

11-Б

 

Базові предмети

26+4

26+4

54+8

Українська мова

2

2

4

Українська література

2

2

4

Іноземна мова

2

2

4

Зарубіжна література

1

1

2

Історія України

1,5+0,5

1,5+0,5

3+1

Всесвітня історія

1

1

2

       

Математика(алгебра і початок аналізу та геометрія

3+1

3+1

6+2

Географія

1

1

2

Фізика і астрономія

4

4

8

Біологія і екологія

2

2

4

Хімія

2

2

4

Фізична культура

3+2

3+2

6+4

Захист України

1,5+0,5

1,5+0,5

3+1

Вибірково-обов’язкові предмети

3

3

6

Інформатика

1

1

2

Технології

2

2

4

Додаткові години  

9

9

18

Спеціальні курси

1,5

1,5

3

Судові та правоохоронні органи

1

1

2

Основи медичних знань

0,5

0,5

1

       
       

Факультативи, інд. заняття:

3,5

3,5

7

Орфографічний практикум

0,5

0,5

1

Практикум з синтаксису укр. мови

0,5

0,5

1

Школа проти СНІДу

0,5

0,5

1

       

Математика (індивід. заняття)

2

2

4

Граничне допустиме навантаження

33

33

 
       

Всього (без урахування поділу класів на групи)

38

38

76