Міністерство освіти і науки України
Управління освіти Чернівецької міської ради
Чернівецький військово-спортивний ліцей
58004, м.Чернівці, вул.Луковецька, 29
(0372) 52-24-71, (0372)-52-74-25
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

175 років Лопатинському Леву Гриѓоровичу

Лопатинський Лев Григорович (18 січня1842, м. Долина, тепер Івано-Франківська область –21 серпня1922) – український і російський лінгвіст та етнограф, дослідник мов народів Кавказу.

Народився і виріс у місті Долині (Галичина). Вчився в Карловому (Празькому), потім Львівському університетах (закінчив 1864 р.). Видав «Народний календар на 1865 рік». З 1866 р. жив у Російській імперії. Працював у гімназіяхКиєваУфиП'ятигорська та інших міст. Був професором Тбіліського, а з 1919 – Бакинського (тепер Азербайджанський) університетів.

Написав розвідки: «Суфікси російської мови. Вплив кавказьких мов на їх утворення» (1902), «Замітки про особливості нальчицького говору» (1904), «Дещо про кумиків та про їхню мову». Уклав «Російсько-кабардинський словник» (1890) та «Кабардинську азбуку» (1906). Автор навчальних посібників з латинської мови.

135 років Комарову Богдану Михайловичу(6 (18) січня 1882,Київ – 18 грудня 1975,Ленінабад(Ходжент) – українськийбібліограф,публіцист,лексикограф,природознавець. Заслужений діяч наукиТаджицької РСР(1957). СинМихайла Комарова, брат поетесиГалини Комарової.

Народився уКиєвіу сім'ї українськогофольклористаМихайла Комарова, що сповідувавнародницькіцінності та ідеали. Росіяни за походженням, Комарови поселилися в Україні, сприйняли її мову і культуру. Починаючи із1887і до кінця життя М.Комаров працював нотаріусом уОдесі, був співзасновником одеської"Просвіти". Громадянська позиція та діяльність батька позначилися на вихованні та формуванні світогляду сина, який рано потрапив у поле зору поліційних агентів.

Родина Комарових тісно пов'язана з розвитком україністики. Сам Комаров - один із засновників товариства імені Шевченка. Одна з 5-ти дочок Камарова - Маргарита - дружина і тісно спідкувалася зЛарисою Косач. Племінник Комарова Роман Волянський разом із Комаровим розвивав Українську бібліотеку Одеси. Інший племінник -Богдан Волянський- знатний зоолог, розвивав Наукове товариствоВУАНв Одесі.

1900 р. Б. Комаров вступив на природниче відділення фізико-математичного ф-ту Новоросійського університету), однак за участь у студентськихреволюційнихзаворушеннях відрахований зі складу студентів (1902).

Навчався уЛьвівському,ВіденськомутаКраківському університеті.

З 1906 р. учителював на Одещині, перебуваючи під негласним наглядом поліції.

Ініціатор створення Державної української бібліотеки ім. Т. Г. Шевченка та її завідувач впродовж 1920-30 рр. (у1930реорганізована уОНБ ім. Горького)

Співорганізатор Українського бібліографічного товариства в Одесі1924-1930. Співредактор журналу «Записки українського бібліографічного товариства в Одесі».

Улітку 1931 р. заарештований усправі СВУ. Відбував річне адміністративне заслання уКурську(за іншими даними вОрлі), без права повернення в Україну.

Викладав у Середньоазіатському плодоовочевому інституті у Ленінабаді (Ходженті), де заснував природничо-географічний ф-т та власну наукову школу. Брав участь у наукових експедиціях з дослідження флори у важкодоступні райони Таджикистану.

Автор низки бібліографічних та лексикографічних видань:

 — «Бібліографічний покажчик літературної діяльності Б. М. Комарова (1865–1913)» (1913);

 — «Короткий російсько-український словник термінів з природознавства. Вип.1. Фізика» (1919);

 — «Короткий українсько-російський словник бібліотечної термінології» (1926, у співавторстві з Р. Волянським);

 — «Матеріали до словника псевдонімів та криптонімів українських авторів. Головним чином за рукописними матеріалами М.Комарова» (1928);

 — «Огляд природознавчих праць М. Максимовича» (1929); — «Визначник рослин Північного Таджикистану» (1967).

Впродовж 1926-30 рр. опублікував цикл важливих статей про наукову роботу одеських бібліотек та Українського бібліографічного товариства.

Автор науково-популярних книг з питань використання природних ресурсів та охорони природи.

Працював над спогадами «Бібліотека моєї пам'яті» (опубліковані 1971 розділи про зв'язки родини Комарових зЛесею Українкою).

ВОННБзберігається частина архіву М. Ф. Комарова (на сьогодні оцифрованих). Це машинописні копії листів (бл. 500 одиниць). Оригінали одеського архіву не збереглися. Частина таджикистанського архіву ймовірно потрапила до родичів Б. М. Комарова, що нині проживають в РФ.

У період сер. 1960- х – 1975 рр. адміністраціяОННБвстановила контакти з Б. М. Комаровим. Цінні відомості про обставини життя Комарових та україніку Одеси містять листи Богдана Комарова доГригорія Зленка – зав. редакційного відділу бібліотеки і нині провідного дослідника життя і творчості Михайла і Богдана Комарових (бл. 100 одиниць).

Публікації спогадів М. Ю. Волянської та Б. М. Комарова, а також матеріал про життя і творчість Б. М. Комарова за авторства Г. В. Закіпної вийшли у четвертому та шостому випусках збірника «Дім князя Гагаріна» Одеського літературного музею (2007, 2011 рр.).