Міністерство освіти і науки України
Управління освіти Чернівецької міської ради
Чернівецький військово-спортивний ліцей
58004, м.Чернівці, вул.Луковецька, 29
(0372) 52-24-71, (0372)-52-74-25
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

Корисні книги про психологію

1. Альфред Адлер. «Зрозуміти природу людини».
2. Ерік Берн. «Ігри, в які грають люди. Психологія людських взаємин».
3. Станіслав Гроф. «За межами мозку».
4. Едвард де Боно. «Латеральне мислення. Підручник творчого мислення».
5. Грей Джон. «Чоловіки з Марсу, Жінки з Венери».

6. Фромм Еріх. «Гуманістичний психоаналіз».
7. Кларісса Пінкола Естес. «Та, яка біжить з вовками».
8. Девід Д. Бернс. «Хороше самопочуття: Нова терапія настроїв».
9. Роберт Чалдіні. «Психологія впливу».
10. Михай Чиксентмихаї. «У пошуках потоку: Психологія захопленості повсякденним життям».

11. Мілтон Еріксон (автор Сідней Розен). «Мій голос залишиться з вами».
12. Ерік Еріксон. «Дитинство і суспільство».
13. Ганс Айзенк. «Вимірювання особистості».
14. Сюзан Форуард. «Емоційний шантаж».
15. Віктор Франкл. «Воля до сенсу».

16. Анна Фрейд. «Психологія Я та захисні механізми».
17. Зигмунд Фрейд. «Тлумачення сновидінь».
18. Малкольм Гладуелл. Осяяння: Сила миттєвих рішень.
19. Деніел Гоулман. «Емоційний інтелект на роботі».
20. Томас Е. Харріс. «Я-о’кей, ти-о’кей».

21. Ерік Хоффер. «Істинно віруюча: Особистість, влада і масові громадські рухи».
22. Карл Юнг. «Архетип і символ».
23. Мелані Кляйн. «Заздрість і подяка».
24. Р. Д. Ленг. «Розколоте Я».
25. Карен Хорні. «Наші внутрішні конфлікти».

26. Абрахам Маслоу. «Далекі межі людської психіки».
27. Енн Мойр і Девід Джессел. «Стать мозку: Реальні відмінності між чоловіком і жінкою».
28. Павлов І. П. «Рефлекс свободи».
29. Вільям Джеймс. «Психологія».
30. Фріц Перлз. «Теорія гештальттерапії».

31. Жан Піаже. «Мова і мислення дитини».
32. Карл Роджерс. «Формування особистості: Погляд на психотерапію».
33. Олівер Сакс. «Чоловік, який прийняв дружину за капелюх».
34. Мартін Селігман. «Нова позитивна психологія: Науковий погляд на щастя і сенс життя».

Топ-10 осінніх книг для читання

Осінь – найкнижковіша пора року. І не лише тому, що у Львові в цей час відбувається масштабне свято читання, а ще й з тієї причини, що восени хочеться відпочивати саме так: загорнувшись у щось тепле та зручне, взявши в руки горнятко запашної кави і з доброю, цікавою чи настроєвою книжкою.

Tvoemisto.tv склало список 10 книг, які, на наш погляд, якнайкраще підходять для читання восени – вони або стосуються осені або ж найкраще підходять під осінній настрій. Від меланхолійної та романтичної прози до захоплюючих детективних історій та моторошних розповідей – на будь-який смак та вік.

1. О. Генрі «Останній листок».

Прониклива новела американця О. Генрі нікого не залишить байдужим. Історія про молоду художницю, яка смертельно хвора. Її єдина розрада – дивитись на те, як за вікном опадає листя з плюща. Дівчина переконана, що як тільки впаде останній листок – вона помре… Надзвичайно сумна історія про дружбу, талант і самопожертву.

2. Дзвінка Матіяш «Реквієм для листопаду»

Дуже незвична книга сучасної української авторки. «Реквієм для листопаду» – це твір, який зовсім необов’язково читати спочатку. Це – розлога медитація, потік думок, інтимних історій, які переплітаються між собою. Одна з них – це історія Дарини, її болю, пам’яті, спроби відшукати своє місці у світі.

3. Рей Бредбері «Напередодні Дня всіх святих» («Хеловінське дерево»).

Такого дерева ви не бачили ніколи в житті! Воно сягає небес і ростуть на ньому гарбузи всіх форм, розмірів та кольорів. Біля цього дерева ви зустрінете дивного пана на ім’я містер Смерч, який запрошує вас в чудесну подорож, з якої ви повернетесь зовсім іншою людиною. Якщо, звісно, повернетесь! Ця повість призначена для підлітків, однак вона буде цікавою і дорослим – її атмосферність, затишність, філософськість у роздумах про те, що таке життя і смерть.

4. Роджер Желязни «Ніч у самотньому жовтні».

Надзвичайно цікава та нешаблонна історія. Головний герой книги – сторожовий пес Снафф є охоронцем і провідником загадкового світу, населеного містичними створіннями, створеними майстрами літератури – Едгаром Аланом По, Артуром Конан Дойлем, Мері Шеллі, Бремом Стокером, Говардом Лавкрафтом та іншими. Увесь твір – це гра, що складається з 31 етапу – 31 дня жовтня. Доживете до 31-го – виграш ваш!

5. Гао Сінцзянь «Осінні квіти»

Коротка і дуже сумна історія одного з найвизначніших східних авторів сучасності, нобелівського лауреата Гао Сінцзяня. Історія про любов, дружбу, спогади, осінь, щастя і дощ. Написана із властивою східним авторам душевністю та філософією. Що таке 50 років – рубіж, за яким старість? Чи час підводити підсумки, робити висновки про прожите життя, згадувати. Зокрема, про кохання. Осінні квіти – найяскравіші, найароматніші, найстійкіші, бо ж останні.

6. Туве Янссон «В кінці листопада».

Цей твір знаменитої дитячої письменниці, як жоден інший наповнений відголосками дощу, шарудінням листя, подихом осені. Це не зовсім дитяча історія, а скоріш доросла, бо в ній йдеться про зовсім недитячі почуття самотності, взаємодопомоги і підтримки.

Коли всім хочеться сонця і позитиву, вони йдуть до гостинних мумі-тролів, але що робити, якщо прийшовши в гості ви розумієте, що господарів немає? Звісно, чекати, а водночас намагатись потоваришувати таким різним і водночас непростим створінням.

7. Єнс Крістіан Грендаль «Мовчання у жовтні»

Це – роман одного із найпопулярніших авторів сучасної Данії. «Мовчання у жовтні» справжній прозовий шедевр, який можна смакувати, розбираючи на шматочки. Роман – це монолог одного героя. Тут немає нікого, хто допоміг би нам побачити ситуацію зі сторони, або ж порушити плин його спогадів та роздумів. На початку жовтня дружина головного героя їде у подорож, нічого йому не пояснивши. Чоловік у роздумах і згадує про своє життя, батьків, перше кохання, знайомство з дружиною, коханкою і багато іншого.

8. Надійка Гребіш «Теплі історії до кави» та «Теплі історії до шоколаду»

Коли як не восени пити запашну каву і шоколад? А до них неодмінно підійдуть теплі історії від молодої української письменниці. Це історії про почуття й настрої, сумніви й рішення, далеку дорогу й затишний дім, чужі міста й близьких людей, солодкий шоколад і терпкувато-гірку каву. У них немає однозначних висновків і незмінних рецептів, а є пошуки та віра в імпровізацію. Є любов і сміливість, крихта суму й багато радості, чимало мрій і не менше спогадів.

Герої цих історій – прості жителі звичайних містечок, загублені, знайдені, закохані, замислені, умільці надихати й такі, що за клапоть натхнення готові поділитися останньою філіжанкою кави – хоча, що тут казати, вони готові ділитися своєю кавою й просто так. Вони щирі й справжні: пестять своїх котів, їздять на велосипедах, приймають гостей, печуть пиріжки й відсилають листівки, слухають вуличних музикантів і малюють маршрути на поторсаних картах. А ще у кожного з них є старі, улюблені горнятка, на дні яких і збереглися ці історії.

9. Джоан Харріс «Ожинове вино».

Книга, яка створює хороший настрій і додає легкості на душі. Її дія відбувається в невеликому містечку Ланскне. Англійський прозаїк на ім’я Джей Макінтош випадково знаходить декілька пляшок вина, які дивом збереглися з минулих часів. Скуштувавши чарівного напою, чоловік кидає все і кардинально змінює своє життя. Це книга про спокійне та затишне провінційне життя, від неї віє ностальгією та легким смутком, однак володіє вона, без сумніву, магічною силою.

10. Наталка та Олександр Шевченки «Кривава осінь в місті Лева»

Ну і куди ж без детектива? На цей раз у жанрі «джіалло». У романі літературного подружжя Наталки та Олександра Шевченків витримані всі канони жанру — в ньому є і карколомна детективна інтрига, і сумнозвісний вбивця на прізвисько Окозбирач, і сюрреалістичні картини його жорстоких вбивств, божевільня, безумні гонитви, а ще — загадкові вулички стародавнього Львова…

8 цікавих книг, здатних змінити ваш погляд на світ

Література, котра змінює свідомість. Лишатися на місці — не модно.

1) Дж. М. Кутзее – «Повільна людина»

В результаті автомобільної аварії фотографу Полу Рейменту ампутують ногу, і життя його різко змінюється. Пол відмовляється від протеза і повертається з лікарні в свою холостяцьку квартиру, потрапляючи в повну залежність від чужих людей. Ця книга про світ і людину, про час і долю, про вічні проблеми, від яких не відмахнутися, як від набридливої ​​мухи.

2) Марк Хеддон – «Що сталося з собакою одного разу вночі»

Крістоферу Буну п’ятнадцять, і він аутист. Він знає математику і зовсім не знає людей. Він не виносить дотиків до себе, ненавидить деякі кольори і ніколи не ходив далі кінця своєї вулиці. Але йому належить розслідування, яке змусить його вийти далеко за межі власного світу.

3) Ієн Мак’юен – «Субота»

Відомий нейрохірург Генрі Пероун цілком задоволений життям: він зумів реалізуватися в професії, і в нього прекрасна сім’я. Але один звичайний суботній ранок змінює все: ланцюжок випадковостей приводить до непередбачуваних подій. Розмірене оповідання перетворюється на гостросюжетний трилер, а він, у свою чергу, раптом обертається філософською притчею.

4) Сірі Хустведт – «Що я любив»

Це не просто роман, це тендітна і тонка павутинка спогадів. Нью-йоркський професор-мистецтвознавець Лео Герцберг згадує своє життя і багаторічну дружбу з художником Біллом Векслером. Любовні захоплення, шлюби, розлучення, підростаючі діти і трагічні події – в цій книзі переплелися динаміка і лірика. Автор веде з читачем витончену гру. Задоволення гарантоване.

5) Девід Мітчелл – «Хмарний атлас»

Роман Мітчелла не можна «заковтувати» поспіхом. Ним треба насолоджуватися, як неймовірною симфонією, ідеальним співзвуччям шести інструментів, шести життів однієї душі. Це книга, яку кожен зрозуміє абсолютно по-своєму; вона – немов мозаїка, з якої різні люди складають абсолютно різні картинки. Чари? Без сумнівів. Магія слова в чистому вигляді.

6) Жозе Сарамаго – «Двійник»

Проза Сарамаго – густа, щільна і насичена, в неї занурюєшся з головою – так її багато. Історія вчителя, який одного разу помітив на кіноплівці свого двійника і вирішив будь-що-будь його розшукати, виявляється варіацією на тему пошуку і розуміння самого себе у світі. Звичайно ж, ця історія не така проста, як здається на перший погляд, – ви переконаєтеся в цьому, як тільки почнете читати.

7) Вільям Тревор – «Історія Люсі Голт»

Подружжя Голта змушене покинути свій будинок в Ірландії і відправитися в довге вигнання. Але на рідній землі залишається їх дев’ятирічна донька, яку за трагічним збігом обставин батьки вважають потонулою. Щемливо-сумна історія втраченої дівчинки – або цілої втраченої сім’ї, або безлічі втрачених людей – ще раз нагадує про те, як важливо берегти близьких і не втрачати себе.

8) Анрі Барбюс – «Вогонь»

Це, мабуть, один з найчесніших і пронизливих романів про війну. У ньому немає романтики і поезії – тільки зла, цинічна правда, яка вогнем обпікає руки та обличчя. Правда про те, що війна – це бруд, сморід, біль, смерть. Цю книгу хочеться відкинути подалі і одночасно запам’ятати назавжди – настільки просто і відверто каже її автор про те, про що мовчать інші.

 

15 книг, які ви прочитаєте за вечір, а запам’ятаєте надовго

Щоб читання не перетворилося в випробування на міцність, книга повинна бути легкою у всіх розуміннях.

Короткі твори змусять вас згадати почуття, коли дивишся на невелику кількість сторінок і стає трохи сумно від того, що історія добігає кінця, але зупинити сторінки, що тануть, вже неможливо. Сон, їжа, інтернет – все це не має значення, коли такий твір затягує в свій вигаданий світ.

Пропонуємо 15 книг, які ви легко прочитаєте за кілька годин і відчуєте стільки емоцій, що навіть не згадаєте про ці свої серіали.

«Дівчина, яка читала в метро», автор Крістін Фере-Флері

Історія про самотню мрійницю Жюльєтт в один день стала сенсацією на Лондонському книжковому ярмарку 2017 року – права на переклад купили відразу 7 країн. Дівчина щодня вранці розглядає в метро своїх читаючих попутників.

Одного разу вона потрапляє в дивний будинок, господар якого збирає книги, щоб дарувати їх людям навколо. Жюльєтта стає передавачем – людиною, яка повинна роздавати книги їх майбутнім господарям, і таким чином вона зможе впливати на долі людей.

Обсяг: 120 сторінок

«Вічне життя», автор Фредерік Бегбедер

Успішний телеведучий обіцяє своїй 10-річній доньці Ромі, що відтепер вони будуть жити вічно. Чоловік відправляється в подорож по світу, зустрічається зі знаменитими вченими, і разом вони досліджують таємниці життя і смерті.

За визначенням самого автора, ця книга – наукова праця в жанрі нон-фікшен. Експерименти, ліки, компанії і лікарні існують в реальності. Однак Бегбедер завжди пише про любов, навіть якщо формально йдеться про науку.

Обсяг: 290 сторінок

«Книжкова крамниця», автор Пенелопа Фіцджеральд

А ви б посперечалися з твердженням, що книги нікому не приносять користі? Саме з такою позицією і бореться головна героїня. Нещодавно овдовіла Флоренс Грін ризикує всім, щоб відкрити книжковий магазин в маленькому приморському містечку.

Героїні доводиться боротися з сильними світу цього, щоб довести, що книги – це зовсім не нісенітниця, а справжній скарб.

Обсяг: 180 сторінок

«Рей заднім ходом», автор Деніел Уоллес

Життя звичайної людини проноситься у нас перед очима від моменту смерті до дитячих спогадів. Кожна глава розкриває емоційно насичений момент життя Рея: невірність його дружини, побудований будиночок на дереві для сина, ранні стосунки, таємниці дитинства.

І нехай не все в його житті склалося так, як хотілося б, йому є що згадати і є про що шкодувати.

Обсяг: 224 сторінки

«Мій маленький чоловік», автор Паскаль Брюкнер

Забавна історія про чоловіка, який зменшується після народження його дітей. У підсумку він стає батьком 4 дітей, будучи зростом з «піваркуша». Але він залишається життєрадісним і відповідальним батьком своїх нащадків, які читачеві здадуться не такими вже милими.

Але скільки б вони не чинили неприємностей, він все одно продовжує любити своїх «малюків». З цією історією кілька годин розважального читання вам гарантовані.

Обсяг: 192 сторінки

«Косметика ворога», автор Амелі Нотомб

В аеропорту до Жерома Ангюста підходить якийсь Текстор Тексель і заводить невимушену розмову. Якби Ангюст знав, до чого призведе цей діалог, то ніколи б не заговорив з настирливим голландцем.

Автор провокує свого читача і пропонує поглянути на прописні істини під новими кутами – від імені людини з психічними відхиленнями. Гарна спроба розхитати межі нашої «нормальності».

Обсяг: 112 сторінок

«Собаче життя», автор Пітер Мейл

Автор цих вигаданих мемуарів – пес Бой, який трохи страждає манією величі, але це не применшує його доброти. Цитати великих мудреців поєднуються в його щоденнику з практичними порадами про те, як під обіднім столом уберегти свій хвіст і лапи від незграбних людських кінцівок.

Подивитися на життя очима собаки, дізнатися про життєві цінності чотириногих і розгадати справжні мотиви вчинків своїх вихованців – цікаво, чи не так?

Обсяг: 170 сторінок

«Ти і я», автор Нікколо Амманіті

«Ти і я» став світовим бестселером двічі – в літературі і в кінематографі. 14-річний Лоренцо Куні навіть не інтроверт, він соціопат. Одного разу він обдурив батьків: замість катання на лижах з друзями він тиждень таємно живе в підвалі власного будинку.

Проти волі до нього приєднується зведена сестра Олівія, яка залежна від наркотиків, і до чого призведуть героїв ці канікули – залишається тільки гадати.

Обсяг: 160 сторінок

«Хвилини буденного щастя», автор Франческо Пікколо

Книга більше нагадує щоденник, де автор ділиться буденними спостереженнями, що приходять йому в голову в цілком повсякденних ситуаціях. Вдало знайшов місце для парковки, провів літо в місті, вирішив не стояти в черзі в супермаркеті – і відчув себе вільною людиною.

Короткі епізоди вибудовуються в ціле життя. Кожен знайде в цій книзі щось до болю знайоме і рідне.

Обсяг: 224 сторінки

«Подорож Гектора в пошуках щастя», автор Франсуа Лелорд

Молодий лікар Гектор подорожує по світу, знайомиться з людьми, знаходить друзів, закохується і виносить 23 уроки щастя. Всі вони досить очевидні і давно відомі, але одна справа – знати про них, і зовсім інша – відчути.

Може, формула щастя не в пунктах списку, а в умінні бути щасливим? З цим і належить розібратися Гектору.

Обсяг: 288 сторінок

«Містер Гвін», автор Алессандро Барікко

Містер Гвін написав 3 приголомшливі книги і зрозумів, що це більше не приносить йому задоволення. Його відвідала незвичайна ідея: створювати портрети словами. Тільки геній здатний доторкнутися до глибини людської душі, потонути в ній і втілити в слова.

До героя звертаються люди, він спостерігає за ними і зовсім трішки з ними говорить, а потім народжується портрет, який незмінно викликає захват у замовників. Таке вміння дивитися прямо в душу – це дар чи прокляття?

Обсяг: 150 сторінок

«Без пір’я», автор Вуді Аллен

Збірник есе і оповідань «Без пір’я» – театр абсурду, де Вуді Аллен змішує жанри і стилі, пародіюючи класиків. Ось тут дами легкої поведінки обговорюють з клієнтами літературу, а тут давньогрецькі поети виступають на сцені театру в Нью-Йорку.

Час, соціальні класи, країни – все зливається воєдино. Але навіть крізь суцільний сарказм сюди примудряється проникнути безцінна побутова мудрість.

Обсяг: 288 сторінок

«Озеро», автор Банана Йосімото

Тихиро – художниця, яка займається настінним живописом. Вона пливе за течією, не прагне до популярності, малює те, що відчуває, і насолоджується самим процесом. А потім з’являється Накадзіма – загадковий чоловік, який самовіддано занурений в навчання. Їх зустрічі трапляються все частіше, розмови стають довшими, а потім і рахунок за електрику вони починають ділити навпіл.

У обох не виходить відпустити своє минуле, але при цьому вони не можуть поділитися своїми переживаннями один з одним. Тільки спільна поїздка на озеро допоможе їм нарешті відкритися.

Обсяг: 334 сторінки

«Переддень всіх святих», автор Рей Бредбері

Що ми знаємо про Хеллоувін? Тільки те, що потрібно вирізати з гарбуза голову і вбратися в страшний костюм? Метр фантастики в цій книзі розповість вам про це свято набагато більше.

Том Скелтон зі своїми друзями проведе незабутній – у всіх сенсах – переддень Дня Всіх Святих. Їх чекає подорож в стародавні цивілізації, зустрічі з богами, муміями, відьмами та друїдами. Головна мета цієї затії – повернутися назад.

Обсяг: 192 сторінки

«Одна історія», автор Джуліан Барнс

19-річний Пол зустрічає Сьюзен Маклауд в тенісному клубі в лондонському передмісті. Їй 48 років. З цього почнеться їх особиста історія, яка у кожного трапляється лише раз у житті, на думку автора.

Чи існує щастя? Владна людина над власною долею або ж все вирішено? На ці та інші питання спробує відповісти Пол, дивлячись крізь призму тієї самої єдиною і головної своєї історії.

Обсяг: 240 сторінок

 

Говоріть красиво! 5 книг, які допоможуть вивчити українську мову

Українською, по-українськи або по-українському? Протягом дня чи на протязі? Як правильно? Якщо хочете говорити рідною мовою красиво, але не маєте бажання проводити час за правописом,  пропонуємо цікаві книги, які покращать ваші знання з української!

За радянського часу особливою гордістю було вміння користуватися зіпсованими чи неповноцінними речами. У мові – суржиком. У письменстві – літературою “братніх народів”, оскільки зі свого мали “саме тобі обскубане птаство, підбите, нелітаюче, бідне”, як писав Юрій Андрухович про українських класиків. Тож велику роль у збереженні і популяризації мови вже за новітнього часу мають насамперед словники. І вже потім художні твори, у яких мовному питанню приділена головна увага.

До вашої уваги найкращі книги для вивчення української мови, які допоможуть вам вдосконалити свої знання. Це – не стандартні підручники з укрмови, а цікаві словники та посібники, що стануть вам у пригоді.

“Слова, що нас збагачують. Словник вишуканої української мови”, Тарас Береза
(К.: Апріорі)

У словнику зібрані призабуті та вилучені численними актами і наказами слова, які донедавна вважалися “націоналістичним”, а ще раніше – навіть “петлюрівським” чи “бандерівським” набутком української мови. Кожне з них взяте з творчості того чи іншого відомого письменника чи перекладача, тож у вишуканості чи доречності зібраних слів сумніватися годі.

Від “баляндрасів” (пусті, веселі розповіді) до “шалапута” (легковажна людина) і “шапкувати”(знімати шапку, вітаючи когось) та від “моріжку” (густа трава) до “бевзя” (холопа) та “шаленця” (безумця) – складається черговий лексикографічний проект видавництва, що “Авторської кухні словників”. І це цілком “продуктивна” тактика, бо поки суспільство визначається з тим, якого воно роду-племені, і чи потрібна йому реформа правопису, автор словника упорядковує все ж існуючу, але вилучену з широкого обігу мовну спадщину.

Словник сучасного українського сленгу
(Х.: Фоліо)

Сучасний лінгвіст, як знати, покликаний не таврувати “неформальний” мовний феномен, як “вуличний” негатив, а проаналізувати його функцію в побуті. Зокрема у цьому словнику під терміном “сленг” мається на увазі не-літературна лексика, що вказує на “неформальний” статус співрозмовника, і пропонуються її різновиди з “кримінального”, “наркоматського”, “молодіжного” та “військового” неформату. Навіть матірна лайка класифікується у словнику не як заборонений плід “вуличної” культури, а як невід’ємна категорія літературного тексту.

Втім, ілюстративний матеріал від цього не дуже потерпає. Музичні джерела у словнику представлені цитатами з “Братів Гадюкіних”, “Танку на майдані Конго”, “Таліти Кум” і “Тартаку”. З літературних маємо вибране з Покальчука, Винничука і Жолдака, Подерв’янського, Андруховича і Ульяненка, Жадана, Дністрового і Дереша, а також з усіх поколінь наших феміністок: Забужко, Сняданко, Поваляєвої, Карпи і Пиркало. Здавалося, без таких словників говорити про сьогоднішню культуру немає сенсу, адже вони нормалізують соціальну систему заборон і сприяють порозумінню між “неформальнии” верствами населення.

“Соняшник. Поезії 1960-1970 років”, Іван Драч
(Х.: Фоліо)

…У своїх поетичних симфоніях і поемах, де зазвичай оспівувалась роль прогресивного людства, громадянський обов’язок і високі естетико-гуманістичні принципи виховання, Іван Драч завжди виглядав таким собі незламним Прометеєм. Поет і патріот, людина і депутат, до недавнього часу він входив до першого, ще беззубо-ліберального “письменницького” складу Верховної Ради. Що ж до творчості, то у недалекому минулому він писав про народну історію (“Шабля Богдана Хмельницького”), керував світовими політичними процесами (“Зоря і смерть Пабла Неруди”), залишаючись поетом і громадянином.

Формально “бунтарська” поетика його дебютного “Соняшника” (1962), “Протуберанців серця” (1965) і “Балад буднів” (1967) лише наслідувала заборонених в ту пору символістів з футуристами. Іноді її вистачало лише на одіозні назви на зразок “Балади ДНК – дезоксирибонуклеїнової кислоти” чи “Жартівливої балади про теорію відносності”. Адже часи були такі, що навіть сам автор визнавав: “Я пам’ятаю, Ленін пильно стежив / за кожним моїм порухом і поглядом, / І він сказав, як смертнику, мені: “У Сонці Правди – ніж. Лети туди. / Врятуй планету. Сонце порятуй”.

“Ліна. Триста поезій”, Ліна Костенко
(К.: А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА)

…Без сумніву, найвідоміша з патріотичних поеток сучасності Ліна Костенко якнайкраще надається до цитації. Утім, чи цитують її сьогодні? “Де ж мого слова хоч би хоч луна?” – питається, авторка “300 поезій”, і згадується при цьому самий лише Тарас Шевченко: “Нас тут триста, як скло, товариства лягло”.

Хай там як, але до збірки “полеглих” у ній віршів – “найповнішого вибраного поетеси за часів Незалежності” улюбленої української авторки кінця другого, початку третього тисячоліття – увійшли найвідоміші її твори з різних періодів творчості – від ранньої поезії до сьогодні, а також уривки з романів та поем. “Поет не буде ширмою для вбивць…”, “Берестечко”, “Маруся Чурай” – тодішня Ліна Костенко сприймалася за розум, честь і совість нашої епохи.

Натомість сьогодні у гіпертрофованій повазі до шістдесятників вчувається щось ірраціональне. “Мені здається, що ця книжка має бути в кожній родині”, – фантазує видавець “300 поезій”, і навряд чи з якихось ідеологічних причин, адже віра у націонал-більшовизм тодішніх українських інтелектуалів у нинішній прагматичний час не витримує жодної критики. Скоріше за все, спрацьовує магія імен і назв, якими зазвичай оперують патріоти-видавці, згадуючи ревізію морально-етичних цінностей, яка відбулась у далеких 1960-х роках. Можливо, в контексті майбутніх нагород змінить свою думку на український світ також нобелівський комітет, якщо включить ностальгію до переліку своїх “відбіркових” чеснот.

“Майстер”, Колм Тойбін
(Х.: Фабула)

Мовна ситуація у цьому романі про письменника, який перенісся з Америки до Європи у пошуках слави і грошей, нагадує українську часів Валуєвського циркуляру та Емського указу. Тож не дивно, що криза середнього віку руйнує всі плани, змушує ненавидіти театр, для якого пише герой, і чекати натхнення, шукаючи його в оточуючому житті. Набридлі зустрічі, щоденні інтриги, театральні лаштунки. Згадуються і трапляються такі уславлені імена-постаті, як Альфонс Доде, Оскар Уайльд, Натаніель Готорн, автор роману “Червона літера”.

У романі, крім сюжетних ходів та фабульної інтриги, не бракує роздумів героя про природу творчості та причини занепаду, і насамперед – мови. “Вона навіть почала вивчати кельтську мову і вважає, що в ній існує безліч красивих слів і виразів, – кажуть про одну з героїнь роману. – А ще вона каже, що ця мова є набагато старішою, ніж навіть грецька й турецька.- Мені здається, що мова називається гельською, – сказав Вільям. – Ні, кельтською, – відповіла леді Волслі. – Леді Ґреґорі запевнила мене в тому, що то є кельтська, і я шкодую, що не знала про неї, коли була в Ірландії”.

 

30 зарубіжних книг, здатних позбавити сну

1. «Сто років самотності» – Габріель Гарсіа Маркес

2. «Гордість і упередження» – Джейн Остін

3. «Дракула» – Брем Стокер

4. «Хоббіт» – Джон Р. Р. Толкин

5. «Хрещений батько» – Маріо П’юзо

6. «Воно» – Стівен Кінг

7. «Повернення в Брайдсхед» – Івлін Во

8. «Вітер у вербах» – Кеннет Грем

9. «Великий Гетсбі» – Френсіс Скотт Фіцджеральд

10. «Грозовий перевал» – Емілі Бронте

11. «Знедолені» – Віктор Гюго

12. «Портрет Доріана Грея» – Оскар Уайльд

13. «Автостопом по галактиці» – Дуглас Адамс

14. «Аліса в Країні чудес» – Льюїс Керролл

15. «Сьогун» – Джеймс Клавелл

16. «Собака Баскервілів» – Артур Конан Дойль

17. «Гаррі Поттер і Кубок вогню» – Джоан Роулінг

18. «На західному фронті без змін» – Еріх Марія Ремарк

19. «Варта! Варта! »- Террі Пратчетт

20. «Улісс» – Джеймс Джойс

21. «Великі надії» – Чарльз Діккенс

22. «Пролітаючи над гніздом зозулі» – Кен Кізі

23. «Мобі Дік» – Герман Мелвілл

24. «Франкенштейн» – Мері Шеллі

25. «Ім’я троянди» – Умберто Еко

26. «Маленький принц» – Антуан де Сент-Екзюпері

27. «На голці» – Ірвін Уелш

28. «Війна світів» – Герберт Уеллс

29. «Старий і море» – Ернест Хемінгуей

30. «Нестерпна легкість буття» – Мілан Кундера

Затишні книги:

5 найкращих романів для осінньо-зимових вечорів

 

Чого ми очікуємо від книг? Створення атмосфери і певного настрою. А чого ми очікуємо від книг восени та взимку? Правильно – не просто настрою, а відчуття затишку і тепла; так, щоб трішки поплакати, але більше посміхатися після читання! Знайти ці затишні книги не так вже й легко, але можливо. Пропонуємо вам невеличку добірку саме таких!

1. Еріка Бауермайстер. Школа основних інгредієнтів

Події в книзі розгортаються навколо кулінарних курсів у невеличкому ресторанчику. У кожного з їхніх відвідувачів своя доля, свій біль, свої приємні й не дуже спогади… Але в моменти, коли всі вони чаклують на кухні під вмілим керівництвом власниці ресторану Ліліан, їхні турботи відходять на задній план, залишаючи лише справжню сутність життя.

Написано справді чудово – читаючи, майже фізично відчуваєш всі ці божественні аромати й неповторні відтінки смаку. А ще, хоча дія роману відбувається в Америці, вам буде постійно уявлятися провінційна Франція, сповнена бузкових відтінків лаванди…

Прованс, коли Хелен з Карлом прибули туди в кінці серпня, був наскрізь просякнутий лавандою – повітря, простирадла, вино, навіть молоко в першій половині дня – легкі нотки, акварельний світ блідо-фіолетового кольору.

Кому читати: тим, хто хоче перевести подих і відпочити від бурхливого ритму.

2. Грем Сімсіон. Проект «Розі»

Головний герой, від імені якого ведеться розповідь – майже сорокарічний вчений-генетик на ім’я Дон, який має великі проблеми з комунікацією в соціумі. Простіше кажучи, цей надзвичайно педантичний чоловік живе за власними суворими правилами і просто не вміє нормально спілкуватися з жінками. Навіть пошуки майбутньої претендентки на роль своєї дружини він організовує з притаманною йому скрупульозністю: складає детальну анкету, проводить попередні тести й експериментальні опитування, тобто веде серйозний проект в надії віднайти ідеальну партнерку на все життя. Звісно, що з його суворими вимогами до претенденток і не завжди тактовною прямотою успіху він не досягає, зате доля посилає йому його повну протилежність – молоду дівчину Розі, яка вміє насолоджуватися життям, не шанує ніяких правил і паралельно намагається розшукати свого батька.

Дорогою додому я завершив аналіз ситуації, яка склалася в мене з Розі, і зробив підсумок. Я зрозумів, що мною керували інстинкти, а не логіка. Навкруги багато людей, які потребують допомоги навіть більше, ніж Розі. Є також безліч проектів, які заслуговують на мою увагу й витрачений час більше, ніж пошуки батька однієї людини. Звичайно, проект «Дружина» має стояти на першому місці. Краще я попрошу Джина підбирати більш слушних кандидаток зі списку або послаблю деякі з найменш важливих критеріїв відбору, як зробив це з правилом щодо вживання алкоголю.

Кому читати: тим, хто занадто серйозно ставиться до життя і намагається постійно все розпланувати.

3. Львів. Кава. Любов.

У цю збірку увійшли оповідання кількох українських авторів-жінок, які приємно потішать вас нестандартними сюжетами та львівським діалектом. Якщо вас зачаровують такі слова як «карафка», «саля», «пуделко» і «візія» – то вам сюди! Оповідання з цієї книги залишають по собі хороші враження: в них немає приторної й нереалістичної «солодкавості», зате присутні неповторний львівський шарм і атмосфера. І ще: книжку можна було сміливо називати «Львів, кава, любов і дощ» – бо про це атмосферне явище (як про ще одну з візитівок Львова) тут згадується дуже часто! Але дощ у цій книзі – приємний, теплий і одночасно освіжаючий. Аж хочеться пробігтися під ним по старій австрійській бруківці…

І гість захотів ароматного чаю, у великому горняті. Спостерігав за пані Зенею, за тим, як вона усе робить неквапливо й вправно. Її дії заворожували. Із семи бляшанок було всипано до невеличкого мідного чайничка по дрібці трав і залито окропом. Вичекавши три хвилини, протягом яких чайничок погойдувався у її руках над вогнем, жінка відставила посудину вбік, на керамічну підставку. Гість лише кліпнув очима, стулив повіки й розтулив – а чай уже був настояний, уже лився бурштиновою крученою цівкою у велике горня, розмальоване маками.

Кому читати: всім, хто закоханий у Львів і каву!

4. Олена Печорна. Фортеця для серця

В центрі сюжету – проста сільська дівчина Леся, натхненна художниця-сирота, для якої поклик душі – найважливіше у світі. Її життя далеко не цукерка, тож тут ви не знайдете солодкаво-приторної ідилії, лише правду, якою б гіркою інколи вона не була. І головна героїня, і її найкраща подруга Віка, та й деякі інші їхні односельці встигають випити не одну гірку пілюлю, перш ніж віднайдуть, нарешті, своє щастя. Але роман захоплює від першої сторінки – настільки красиво він написаний. Слова малюють буквально видимі образи, а описана історія здається такою яскравою, теплою, і живою, що мимоволі проникаєшся нею до глибини душі.

Повітря насичене свіжістю, отією нічною, таємничою, але в ньому вже починають рухатися тисячі живих істот. Кукурікають півні, гелгочуть гуси, нявчать коти, бряжчать відра, ллється вода, їдять поросята. Господарі зранку мають десятки звичних клопотів, що їх не можна облишити навіть у свята. Бо хіба облишиш життя?

Кому читати: тим, кому потрібний приплив любові до найрідніших і відчуття тепла на душі.

5. Леся Романчук. Цикл романів «Софія»

Життєва історія звичайної жінки-гінеколога, яка разом із донькою та чоловіком приїхала на роботу у невеличке місто, захоплює із перших сторінок. Тут буде все: і кохання, і зрада, і підлість, і людська доброта. Цей роман-серіал недарма став одним із українських бестселерів, який у свій час обережно передавався із рук в руки і зачитувався до дір. Він піднімає цілий ряд етичних питань, про які варто подумати на самоті. І тим не менше, після прочитання всіх його восьми (в іншій редакції – дев’яти) частин залишається приємний і затишний післясмак.

Не нарікай. Ти мала його. Ти пережила таке почуття, яке не багатьом щастить пережити. Тобі послали людину, що змогла викресати із твого серця такий вогонь, який палає лише у серцях чистих і обраних. За той вогонь ти платитимеш болем і самотністю. Це висока мудрість. Знайди в тому благо і порятунок. Зрозумій своє призначення, і ти будеш щаслива!