Міністерство освіти і науки України
Управління освіти Чернівецької міської ради
Чернівецький військово-спортивний ліцей-інтернат
58004, м.Чернівці, вул.Луковецька, 29, тел.(0372) 52-24-71

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

 

 

Для багатьох українців Друга світова війна почалася в перший же день - 1 вересня 1939 р. У цей день Німеччина напала на Польщу, а бомбардувальники люфтваффе бомбили Львів. Протягом вересня 1939 року бомбардування зазнали також інші міста Галичини, зокрема Дрогобич, який був зрештою окупований нацистами 18 вересня 1939 року і переданий Червоній Армії 24 вересня.

           Тисячі солдатів і офіцерів українського походження зустріли ворога у складі Війська Польського. Із мільйона польських військових – 106-112 тисяч (за іншими даними – 120 тисяч) були українцями. Тільки протягом вересня 1939 р. у боях загинуло близько 8000 українців-громадян Польщі.

        

     Водночас, Організація українських націоналістів (ОУН) пов'язувала німецький напад із перспективою звільнення з-під польського панування, а тому українські націоналісти намагалися організувати партизанську війну в тилу, а також просувалися разом з Вермахтом у складі добровольчого підрозділу ВВН («військові відділи націоналістів»). Наступаючи, німецька армія увійшла у межі Галичини і почала штурм Львова.

           17 вересня 1939 р. мирний час закінчився також для тисяч українських радянських солдатів, які перетнули східний польський кордон. Хоча бойові зіткнення між Червоною армією та польськими військами були епізодичними і незначними, в них також гинули люди.

           Трагедією українського народу був його розподіл між усіма воюючими сторонами.

           Польський похід Червоної Армії був жестом допомоги братнім народам і не узгоджувався із німецькими планами розчленування Польщі. Введення на територію Польщі радянських військ 17.09.1939 стало наслідком домовленостей з Німеччиною і було агресією проти польської держави.

           Ані в тексті Договору про ненапад між Німеччиною і СРСР (Пакт Молотова-Ріббентропа), ані в секретному протоколі про поділ сфер впливу, не було жодної згадки про українців чи білорусів. Навпаки, лінія розмежування сфер інтересів не співпадала з межами етнічної території українців і білорусів, а проходила набагато західніше – по Віслі. На цьому наполіг особисто Сталін.

           Після того, як Вермахт почав бойові дії проти Польщі, МЗС Німеччини наполягало на вступі у війну Радянського Союзу, посилаючись на необхідність окупації ним територій, що вважалися радянською сферою впливу, згідно секретного протоколу пакту Молотова-Ріббентропа.

         17 вересня Сталін ввів до Польщі Червону Армію, чим порушив Договір про ненапад СРСР і Польщі, укладений в 1932 р.

         Викликавши в той день польського посла В.Гжибовського, Молотов цинічно пояснив напад тим, що «польська держава і уряд практично перестали існувати». У цей час, польські війська все ще продовжували чинити запеклий опір Вермахту.

       У війні проти Польщі, СРСР і Німеччина поводились як союзники: координували дії авіації, спільно добивали польські частини, відповідно до встановленої демаркаційної лінії, поступалися один одному захопленими територіями, проводили спільні військові паради з нагоди перемоги над спільним ворогом.

       Завдяки пакту Молотова-Ріббентропа Східна і Західна Україна вперше возз'єдналися. Це возз'єднання було не першим в новітній українській історії, і також недовготривалим.

       Першим юридичним актом, що проголошував об'єднання Східної і Західної України, був Акт злуки УНР і ЗУНР 22 січня 1918 р. На відміну від 1939 р., тоді від імені двох частин українського народу виступали незалежні і рівноправні уряди. Утім, в умовах війни і революції, Акт 22 січня не призвів до реального довгострокового об'єднання українських земель.

       Але така ж сама історія і з «возз'єднанням» 1939-го р. Воно тривало менше двох років, - до моменту, поки Німеччина не окупувала західні регіони СРСР. Після відступу німців з України, єдність УРСР регламентувалася вже зовсім іншими міжнародними договорами.

     Пакт Молотова-Ріббентропа слугує юридичною основою знаходження Західної та Східної України в одній державі.

     Юридичною основою сучасних українських кордонів є міжнародне право, що забезпечує спадкоємність кордонів незалежної України з межами колишньої УРСР. У свою чергу, західна межа УРСР була встановлена за підсумком повоєнних договорів між СРСР і Польською Народною Республікою.

     Формальне затвердження кордону відбулося в договорі, підписаному 16 серпня 1945 р., що набрав чинності 6 лютого 1946 р. Пізніше лінія кордону двічі переглядалася і набула завершеного вигляду в 1951 р.

Внесок України у боротьбу проти нацистських окупантів

   Як відомо, 28 жовтня 1944 року Закарпаття було визволене від німецьких та угорських військ. Останнім внаслідок запеклих боїв війська звільнили прикордонний Чоп. Остаточно його було визволено лише 23 листопада 1944 року.

     День пам'яті встановлений "з метою всенародного відзначення визволення України від фашистських загарбників, вшанування героїчного подвигу і жертовності Українського народу у Другій світовій війні". У роки війни, саме на території України відбулися ключові битви за визволення Європи від нацизму.

   Українці зустріли війну одними з перших - 1 вересня 1939 року, а завершили одними з останніх — 2 вересня 1945 року. Капітуляцію останньої воюючої країни - Японії - від імені Радянського Союзу приймав український генерал Кузьма Дерев’янко.

     Український напрям був головним на Східному фронті, а відтак - у всій війні: саме тут діяло в різний час від 50 до 75% всіх дивізій вермахту і половина всіх радянських сил (4 фронти та 54 армії).

     Незважаючи на те, що Україна належала до східноєвропейського театру війни, українці воювали по всьому світу. Український слід залишився на полях головних битв, на інших фронтах Другої світової війни: Вестерплятте, Дюнкерк, Монте-Кассіно, Нормандія, Маньчжурія. Українці були мобілізовані або долучилися добровільно до більшості головних світових армій, що протистояли фашизму.

     Не менш як 100 тисяч українців в складі Війська Польського стали на боротьбу із нацизмом у вересні 1939 року і не менше 8 тисяч з них загинуло.        

     Найбільше українських солдат (до 6 мільйонів) нараховувала Червона армія, близько 130 тисяч перебували в арміях Великої Британії, Франції, Канади та США.

     Українська повстанська армія від часу створення у 1942 році і до часу відступу нацистів з теренів України наприкінці 1944 року, брала активну участь у боротьбі проти німецької окупаційної системи, завдавши їй значних втрат.

     Отже, у роки Другої світової війни з гітлерівською Німеччиною та її союзниками воювали близько 7 мільйонів українців, їх внесок у перемогу над фашизмом був одним із визначальних.

       Друга світова війна значно вплинула на долю людства. В ній брала участь 61 країна, а воєнні дії точилися на території 40 держав. Загальне число загиблих під час Другої світової війни близько 65-70 млн осіб. Україна постраждала більше, ніж будь-яка інша країна Європи. У Другій світовій загинув майже кожен другий українець. 2,5 млн людей вивезли на примусові роботи до Німеччини. Війна зруйнувала більшість великих та малих міст України. Без даху над головою залишилося близько 10 млн осіб. 

Будемо пам’ятати і не забувати! У цей День ми приєднуємося до вшанування всіх, хто забезпечив цю перемогу! Добра пам’ять про вас завжди буде жити в наших серцях.

Хроніка вигнання нацистських окупантів з України:

Сокиряни – 24 березня 1944р. Гвіздівці – 25 березня 1944р.

Коболчин – 25 березня 1944р. Мендикауци (з 1944р. – Олексіївка, Сокирянський район) – 25 березня 1944р. Ожеве – 25 березня 1944р. Вашківці (Сокирянський район) – 26 березня 1944р. Янівці (нині Іваніці, Кельменецький район) – 26 березня 1944р. Бузовиця – 27 березня 1944р. Веренчанка – 27 березня 1944р.

Заставна – 27 березня 1944р. Магала – 27 березня 1944р.

Петраші – 27 березня 1944р. Прилипче – 27 березня 1944р.

Романківці – 27 березня 1944р. Садгора – 27 березня 1944р.

Стара Жучка (нині у складі міста Чернівці) – 27 березня 1944р.

Шубутинці – 27 березня 1944р. Бабин (Кельменецький район) – 28 березня 1944р. Бояни – 28 березня 1944р. Бурдюг – 28 березня 1944р.

Вартиківці – 28 березня 1944р. Витилівка – 28 березня 1944р.

Вікно – 28 березня 1944р. Вовчинець (Кельменецький район) – 28 березня 1944р. Давидівці – 28 березня 1944р. Кадубівці – 28 березня 1944р.

Кельменці – 27 березня 1944р. Киселів – 28 березня 1944р.

Кіцмань – 28 березня 1944р. Ларга (залізнична станція селища міського типу Кельменці) – 28 березня 1944р. Лашківка – 28 березня 1944р.

Ленківці (Кельменецький район) – 28 березня 1944р.

Нелипівці – 28 березня 1944р. Неполоківці – 28 березня 1944р.

Оршівці – 28 березня 1944р. Погорілівка – 28 березня 1944р.

Стефанешти (залізнична станція села Степанівка Заставнівського району) – 28 березня 1944р. Балківці – 29 березня 1944р. Коновка – 29 березня 1944р.

Лівинці – 29 березня 1944р. Михайлівка (Кельменецький район) – 29 березня 1944р. Перківці – 29 березня 1944р. Ширівці – 29 березня 1944р.

Лужани – 30 березня 1944р. Сторожинець – 28 березня 1944р. Тисовець – 30 березня 1944р. Топорівці – 30 березня 1944р. Чагор – 30 березня 1944р.

Чернівці, Герца, Новоселиця – 29 березня 1944р. Юрківці – 30 березня 1944р. Білівці – 31 березня 1944р. Данківці – 31 березня 1944р. Каплівка – 31 березня 1944р. Мамалига – 31 березня 1944р.- 4 квітня 1944 року м. Хотин. - 8 квітня - м.Глибока, Вижниця.

     У жовтні 1944 року в ході Карпатсько-Ужгородської операції завершилося визволення всієї території України: 27 жовтня був звільнений від окупантів Ужгород, а наступного дня — решта населених пунктів Закарпатської України.

https://youtu.be/U0U7m8CG6h4