Рідна мова є важливим елементом культурної та національної свідомості людини. Вона не просто засіб спілкування, а історія народу, його світогляд. Вона є найсильнішим інструментом збереження і розвитку нашого матеріального й духовного спадку.

Міжнародний День рідної мови (International Mother Language Day) – подія, яку відзначають щороку 21 лютого, починаючи з 2000 року. Міжнародний день рідної мови був проголошений Генеральною конференцією ЮНЕСКО 17 листопада 1999 року. Запроваджено його було з метою сприяння мовній і культурній різноманітності й багатомовності.

Дата для Дня рідної мови була вибрана на згадку про трагічних події, що сталися в Бангладеш 21 лютого 1952 року. Тоді від куль поліцейських загинули студенти, котрі вийшли на демонстрацію на захист своєї рідної мови бенгалі, вимагаючи визнати її однією з державних мов країни. Відтоді ця дата у Бангладеш стала днем полеглих за рідну мову, а весь світ відзначає День рідної мови.

Рішенням про впровадження Дня рідної мови ЮНЕСКО прагне підтримувати мову як ознаку культурної приналежності особи, адже близько половин із 6000 розмовних мов світу нині загрожує зникнення. Також організація певна, що це є важливим кроком до визнання необхідності захистити різноманіття культур і зберігати повагу до мови як показника культури.

В Україні рідній мові присвячене ще одне свято – День української писемності та мови. Відзначається воно щороку 9 листопада, в день вшанування пам’яті преподобного Нестора Літописця, який був послідовником творців слов’янської писемності Кирила і Мефодія.

Цікаві факти про українську мову

Українська мова належить до слов'янської групи індоєвропейської мовної родини. Вчені запевняють, що найближчою генеалогічно до української мови є білоруська. Ці дві мови мають 84% спільної лексики. Далі йдуть польська і сербська (70% і 68% відповідно) і лише потім – російська (62%).

В українській мові, на відміну від решти східнослов'янських мов, іменник має 7 відмінків, один із яких – кличний.

Українська мова багата на синоніми та зменшувальні форми. Найбільша кількість слів в ній розпочинається на літеру «П», а найменш уживаною є буква «Ф».

Понад те, українська мова – одна із найбільш вокальних та милозвучних у світі, вона є однією із найдавніших на нашому континенті й має чимало говірок.

Пам’ятка учасникам освітнього процесу в період льодоходу

та весняного паводку

Найбільшу небезпеку весняний паводок представляє для дітей. Залишаючись без нагляду батьків і інших дорослих осіб, не знаючи заходів безпеки, так як почуття небезпеки у дитини слабкіше цікавості, діти грають на крутому березі, а іноді катаються на крижинах водойми. Така безпечність часом закінчується трагічно. Навесні потрібно посилити контроль за місцями ігор дітей.

Батьки і педагоги!

Не допускайте дітей до водойм без нагляду дорослих, особливо під час льодоходу; попередьте їх про небезпеку знаходження на льоду у передвесняний та весняний період під час сніготанення, скресання криги на водоймах. Розкажіть дітям про правила поведінки в період паводку, забороняйте їм пустувати біля води. Відірвана крижина, холодна вода, швидка течія загрожують загибеллю. Пам’ятайте, що в період паводку, навіть при незначному льодоходу, нещасні випадки найчастіше трапляються з дітьми. Роз’ясніть дітям запобіжні заходи в період льодоходу і весняної повені.

Правила поведінки в період весняного паводку і льодоходу

1. Не виходьте на лід під час весняного паводку.

2. Не стійте на крутих і підмитих берегах – вони можуть обвалитися.

3. Коли ви спостерігаєте за льодоходом з моста, набережної причалу, не можна перегинатися через перила та інші огородження.            

4. Навесні небезпечно сходити за греблі, загати. Вони можуть бути несподівано зірвані напором льоду. Не наближайтеся до крижаних заторів.

5. Якщо ви провалилися – не впадайте в паніку, скиньте з себе важке взуття та одяг, широко розкиньте руки по крайках льоду, щоб не зануритися з головою, обіпріться об край ополонки, повільно лягаючи на живіт або спину. Негайно кличте на допомогу дорослих.

6. Якщо ви стали свідком нещасного випадку на річці або озері, то не губіться, не тікайте додому, а голосно кличте на допомогу, дорослі почують і зможуть виручити з біди. Одночасно викликайте за мобільним телефоном рятувальну службу за номером 101.

7. Якщо ви надаєте допомогу самі, то треба обов’язково лягти на лід, подати потерпілому палицю, жердину, ремінь або шарф і т. п., щоб допомогти вибратися з води. Потім доставити потерпілого в тепле приміщення, розтерти насухо, переодягнути, напоїти гарячим чаєм. При необхідності надати першу медичну допомогу або доставити в лікувальний заклад.

8. Найпростішим рятувальним засобом може служити звичайна міцна мотузка (довжиною 10м) з великими (довжиною 70 см) петлями на обох кінцях, або поплавками на одному кінці для кидання тому, хто терпить лихо на льоду.

9. Якщо ви не один, то, взявши один одного за ноги, лягайте на лід ланцюжком і рухайтеся до пролому. Дійте рішуче і швидко: потерпілий швидко коченіє в крижаній воді, а намоклий одяг тягне його вниз. Подавши потерпілому підручний засіб, витягніть його на лід і поповзом рухайтеся від небезпечної зони. Зніміть з потерпілого одяг і одягніть суху. Якщо немає сухого одягу, відіжміть мокрий, і потім знову його одягніть. Укутайте потерпілого по можливості поліетиленом – відбудеться ефект парника.

10. Будьте обережні під час весняного паводку і льодоходу.

11. Не піддавайте своє життя небезпеці!

У період весняного паводку і льодоходу забороняється

1. Виходити в весняний період на водойми.

2. Переправлятися через річку в період льодоходу.

3. Підходити близько до річки в місцях затору льоду.

4. Стояти на крутому березі, що може обвалитись.

5. Збиратися на містках, греблях та загатах.

6. Наближатися до крижаних заторів, відштовхувати крижини від берегів, вимірювати глибину річки або будь-якого водоймища.

7. Ходити по крижинах і кататися на них.

Пам’ятка населенню в період весняного паводку

При рясному таненні снігу, підтоплення загрожує деяким ділянкам населених пунктів, і в першу чергу, будинкам приватного сектора, розташованим у низинах.

З метою недопущення нещасних випадків під час повені, попередження втрати і псування майна, населенню необхідно знати і вжити наступних  заходів.

1. Уважно стежити за метеозведеннями і рівнем води в водоймах.

2. Уточнити межі підтоплення в районі проживання.

3. Очистити прибудинкову територію від снігу, сміття.

4. Прочистити існуючі водовідводи (труби), що знаходяться на прибудинковій території від снігу, льоду, сміття.

5. Підготувати усе найнеобхідніше на випадок, якщо у вашому будинку можливі підтоплення.

6 Домашні речі, продукти харчування з погребів і підвалів, по можливості, перенести на верхні поверхи, горища та інші підвищені місця.

7. Літніх людей, хворих, дітей на час паводку краще відвести в безпечні місця.

8. Передбачити водовідкачувальні засоби, побутові електронасоси (по можливості), відра, лопати тощо.

9. Якщо ви не справляєтесь власними силами при значних об’ємах води у підтоплених приміщеннях, необхідно звернутись про проведення робіт по відкачуванню води до місцевого підрозділу Державної служби з надзвичайних ситуацій України за телефоном 101.

Мета: ознайомити ліцеїстів із історичним та суспільним значенням Революції гідності, короткими життєписами деяких героїв Небесної Сотні, розкрити суть подвигу Небесної Сотні, вшанувати героїзм українських захисників і тих, які полягли, і тих, які сьогодні зі зброєю в руках захищають суверенітет України, прищеплювати любов до Батьківщини, виховати патріотичну свідомість, розвивати бажання стати гідними громадянами України.

День героїв Небесної сотні 2022 – Національний музей Революції гідності

Пропонуємо переглянути відеоролик та захистити себе у кіберпросторі!